Олександра Романова, психолог і гештальт-терапевтка

Я підтримуюча терапевтка. Однією зі своїх сильних сторін я вважаю здатність бачити людину такою, якою вона є, без оцінювання і спроб її виправити.

Найважливішими умовами терапії для мене є безпека і довіра. Мені важливо, щоб під час сесії людина могла поступово розслабитися і не намагалася бути зручною, правильною або цікавою. Якщо вам хочеться плакати, злитися, мовчати, жартувати або лаятися, ви можете це робити. Так само нормально не знати, про що сьогодні говорити.

Я не працюю за жорстким сценарієм і не веду клієнта за заздалегідь визначеним списком пунктів. Я ставлю запитання, ділюся тим, що помічаю, і допомагаю уважніше подивитися на те, що відбувається. Але не даю готових рецептів, не вирішую, як вам правильно жити, і не змушую говорити про те, до чого ви ще не готові.

У роботі я можу бути серйозною, підтримуючою, прямою або ж жартувати, коли це доречно. Для мене важливо залишатися справжньою людиною в контакті, а не ховатися за роллю всезнаючого фахівця.

Моя спокійна і невимушена манера роботи спирається на 15 років досвіду, професійну підготовку та роботу з дуже різними людьми й життєвими ситуаціями. Завдяки цьому я можу залишатися поруч із вами і витримувати сильні почуття, злість, сором, образу, розпач або переживання, які людині важко прийняти в собі чи показати іншим. Вам не потрібно робити свої почуття більш зручними або пристойними, щоб принести їх у терапію.

У терапію можна прийти з конкретним запитом: після неприємної події, під час життєвої кризи, через труднощі у стосунках або коли потрібно прийняти складне рішення.

А можна просто з відчуттям: «Щось не так». Наче все більш-менш нормально, але багато тривоги й напруги, мало радості або знову повторюється те, що давно заважає. Не обов’язково заздалегідь точно знати, про що говорити.

Терапія може стати простором, де не потрібно робити вигляд, що все добре, поспішати з рішеннями або намагатися стати «кращою версією себе». Разом ми можемо розібратися, що з вами відбувається, чого ви потребуєте і чому звичні способи справлятися вже не допомагають.

Поступово стає легше розуміти свої почуття, помічати повторювані ситуації, відчувати власні межі, говорити про потреби та приймати рішення. Мета терапії не в тому, щоб знайти у вас якусь помилку й виправити її. З вами не «щось не так». Значно важливіше зрозуміти свої особливості, навчитися бути на своєму боці та знаходити способи жити легше, якісніше й приємніше.

На сесіях зі мною можна говорити, мовчати, плакати, злитися, жартувати або не знати, із чого почати. Я не даю готових рецептів і не вирішую, як вам правильно жити. Я допомагаю помічати те, що раніше залишалося непомітним, і поступово знаходити більше ясності, свободи вибору та опори на себе.