
Про гівно і прийняття
Часто можна почути пораду: «Просто прийми це». Ага, звісно.
Але що насправді означає прийняття в психології? Чи означає це змиритися? Здатися? Полюбити те, що сталося? Або переконати себе, що все на краще?
Ні.
Зараз я спробую пояснити різницю між прийняттям і неприйняттям через просту, трохи грубу, але дуже наочну метафору.
Що НЕ є прийняттям
💩 Намагатися переконати лайно бути фіалкою
Я йду дорогою й бачу лайно.
Я прошу його не бути таким, вмовляю, навіть обіцяю допомогти змінитися. Адже бути чимось іншим, наприклад фіалкою, набагато прекрасніше.
💩 Боротися з тим, що вже існує
Я бачу лайно.
Воно мені не подобається. Я починаю тикати в нього палицею. Намагаюся змусити його зникнути або змінитися. Навіть сварюся з ним. Можу й побитися. Отакий я сильний!
💩 Застрягти у власних переживаннях
Я бачу лайно.
Зупиняюся й починаю переживати. Можу навіть плакати. Адже це жахливо, що у світі існує лайно. І це дуже несправедливо.
Я стою, дивлюся на нього й не можу піти далі. Бо у світі не повинно бути лайна. А воно є.
💩 Нескінченно аналізувати
Я бачу лайно.
Наступаю на нього. Топчуся, намагаюся зрозуміти, чим воно було до того, як стало лайном. І що привело його до такого стану.
Мені смердить і гидко. Але я продовжую топтатися. Бо ж так важливо зрозуміти, чому воно тут і з чого зроблене.
Псевдоприйняття
💩 «О, лайно! Яке ж ти прекрасне! Я люблю тебе! Яке щастя!»
Це теж не прийняття.
Це самообман або спроба змусити себе полюбити те, що насправді не подобається.
Що таке справжнє прийняття?
💩 Фу, лайно.
Іду далі. Намагаюсь, по можливості, не вступить і не вдихать ті чудові аромати.
Ось це і є прийняття.
Так, це існує. Так, мені це не подобається. Але я не витрачатиму все своє життя на боротьбу з самим фактом його існування.
P.S. Ця історія, звісно, не про лайно.
Вона про те, як часто ми боремося з реальністю замість того, щоб спочатку її побачити.
А якому способу неприйняття найчастіше віддаєте перевагу ви? 😊
Чому прийняття таке важливе
У гештальт-терапії прийняття не означає пасивність або відмову від змін.
Прийняття — це момент, коли ми перестаємо сперечатися з реальністю.
Адже лише після цього з'являється можливість вирішити:
- що я можу змінити;
- що не можу змінити;
- як я хочу діяти далі.
Поки людина витрачає сили на боротьбу з тим, що вже сталося, цих сил часто не залишається на власне життя.
Саме тому прийняття є важливою частиною психологічної роботи з тривогою, втратами, розлученням, важкими життєвими змінами, образою та багатьма іншими переживаннями.